DeFi уже давно вийшов за межі експериментів із дохідністю всередині криптовалютного ринку. Сьогодні це самостійне фінансове середовище, у якому формується попит на нові продукти, зрозуміліші моделі доходу та активи, пов'язані з реальною економікою.
У цій статті Артем Дешицький, CBDO проєкту з токенізації Sabai Protocol, ділиться своїми думками про те, як розвивається ринок DeFi, де перебувають його точки зростання, які тригери можуть пришвидшити наступний етап його еволюції, якою є роль DeFi у розвитку токенізації та як у всю цю логіку вписується токенізація RWA.
Як змінюється фінансова поведінка людей
Перш ніж розбиратися, що таке DeFi на практиці, давайте трохи віддалимося й подивимося на ринок з макрорівня: як він працює, на чому тримається і що насправді рухає його розвитком.
Класичний банкінг з'явився понад сто років тому. Його базова функція була простою — захищати гроші від крадіжки. Згодом ця роль поступово перетворилася на кредитування бізнесу та надання вкладникам якогось доходу на їхній капітал.
А та сама частина про «захист грошей від крадіжки» зрештою стала чимось, що ми всі сприймаємо як належне. І з приходом цифрових технологій вона плавно переїхала з формату надійного сховища у формат надійної IT-інфраструктури.
Поведінка користувачів теж змінилася. Раніше люди клали гроші в банк здебільшого для того, щоб заробити. Сьогодні банк — це радше платіжна інфраструктура, яка просто дозволяє оплачувати все карткою.
Чому крипта стала частиною цієї нової моделі
І в цей момент з'явилася крипта. Вона не була забезпечена фізичним золотом — утім, якщо чесно, як і фіатні валюти після Ямайської конференції 1976 року. Але, як показали роки COVID і пост-COVID, вона поводилася стабільніше за багато фіатних валют. На перший погляд це може здатися дивним, адже фіатні гроші начебто забезпечені економікою країни, законами, армією тощо.
Але так чи інакше, поява біткоїна стала переломним моментом для всього фінансового ринку й розділила його на нові сегменти. Багато в чому це й показує, як DeFi впливає на фінансовий ринок: він не скасовує стару систему, а добудовує поверх неї нові сегменти.
Чому люди купують крипту сьогодні
Але як це вплинуло на користувача? Навіщо комусь купувати крипту, якщо платіжна інфраструктура все ще не дозволяє використовувати її в повсякденному житті так само зручно, як наявна фіатна інфраструктура?
Спершу це був здебільшого трейдинг або стейкінг із метою отримати високу дохідність на ринкових спекуляціях. Тепер же, у світі повної невизначеності навколо глобальної політики та глобальної безпеки, крипта стає символом стабільності — чимось надійнішим і гнучкішим, ніж фіатна валюта.
Повторю це ще раз: користувачі тепер сприймають крипту як надійнішу, ніж фіатна валюта. А ще є зумери зі своїми власними патернами поведінки навколо крипти. Для тих, хто не в курсі: зумери часто ігнорують кафе й кав'ярні, де не можна розрахуватися криптою, вважаючи їх старомодними або просто не крутими.
Що показують світова практика та дослідження FCA
То що ж показує світова практика? Наприклад, звичайні користувачі в Ірані купили величезну кількість криптовалюти у 2025–2026 роках, намагаючись захистити свої заощадження від знецінення. Ту саму картину ми бачимо в Нігерії, Болівії та Венесуелі.
Схожу поведінку, як це не дивно звучить, можна спостерігати й серед людей у США та Великій Британії. Користувачі купують крипту, щоб диверсифікувати свої ризики.
Згідно зі споживчим дослідженням криптоактивів, проведеним YouGov для британського Управління з фінансового регулювання та нагляду (FCA) у 2025 році, ось основні причини купівлі криптоактивів:
- Частина інвестиційного портфеля. Це найпопулярніша причина, її називають 33% користувачів. При цьому люди, які заробляють понад £50 000 на рік, обирають цей варіант помітно частіше — приблизно 31–33% — ніж користувачі з нижчим доходом.
- Азарт і спекуляція. 30% респондентів бачать у купівлі крипти свого роду «гру», де можна як заробити, так і втратити гроші. Цей мотив частіше трапляється серед груп, які заробляють менш ніж £100 000.
- Накопичення на пенсію. Близько 17–22% користувачів купують криптоактиви як спосіб накопичити на довгострок. Особливо це помітно серед людей із вищим рівнем доходу.
- Альтернатива традиційним фінансам. 30% користувачів вважають, що криптоактиви та інші альтернативні інвестиції кращі за те, що пропонує мейнстримний фінансовий сектор.
Що користувачі роблять із криптою після купівлі
Окрім того, щоб просто тримати крипту й сподіватися на зростання ціни, користувачі беруть участь і в низці інших активностей.
- Холдинг і накопичення. Спостерігається чіткий тренд на укрупнення портфелів. Користувачі тепер частіше тримають суми від £1 001 до £10 000, відходячи від дуже невеликих алокацій.
- Стейкінг. 22% користувачів беруть участь у стейкінгу — по суті, допомагають валідувати транзакції в блокчейні й отримують за це винагороду.
- Кредитування та запозичення. 7% користувачів активно використовують свої активи, щоб брати кредити або віддавати їх під відсоток.
- Оплата товарів і послуг. Близько 12–24% користувачів, залежно від рівня доходу, використовують криптоактиви для прямих платежів.
- Денний трейдинг. 10% учасників опитування залучені до активної внутрішньоденної торгівлі.
- Використання стейблкоїнів. Обізнаність про стейблкоїни серед власників крипти зросла до 58%, що вказує на їхню зростальну роль як стабільнішого інструмента всередині екосистеми.
Чому на цьому тлі зростає інтерес до RWA
Отже, коротке резюме: крипта набирає популярності, і що більше у світі тривоги та криз, то швидше це відбувається. А отже, пропозиція товарів і послуг, а також IT-інфраструктура змушені наздоганяти споживчий попит. За цим варто стежити окремо, бо тренди ринку токенізованих активів багато в чому задають напрям усьому сегменту. Якщо пояснити просто, що таке RWA токенізація — це перенесення прав на дохідні реальні активи (Real World Assets) у блокчейн.
Далі ми зосередимося на RWA-активах, бо вони загалом викликають більше довіри та сильніше відчуття стабільності. Якщо коротко, навіщо токенізувати реальні активи — щоб зробити їх доступнішими для інвесторів і ліквіднішими. Сюди можуть входити дохідні готелі, проєкти «зеленої» енергетики, сільськогосподарські землі та безліч інших проєктів, які генерують передбачувану дохідність і хочуть залучити інвесторів. Це багато в чому й пояснює, чому зростає попит на RWA.
Що насправді потрібно для запуску проєкту з токенізації
Для запуску такого проєкту важлива не лише юридична та IT-інфраструктура — команді потрібно поєднувати знання фінансового ринку, комплаєнсу та блокчейн-технологій.
Вимоги до компаній та їхньої організаційної структури — це теж окремий виклик. Швидко найняти блокчейн-розробників і оплатити високу вартість розробки — це одне. Знайти команду з реальною експертизою, здатністю тестувати аудиторії та гіпотези й гнучкістю, щоб працювати у швидкозмінних ринкових умовах, — це вже зовсім інше.
На практиці токенізація RWA вимагає, щоб разом працювали кілька шарів: комплаєнс, інфраструктура платформи, онбординг, платіжні потоки, управління активами, комунікація з інвесторами та ринкове позиціонування. Якщо одного з цих шарів бракує, проєкт може й далі гарно виглядати на папері, але його стає набагато складніше експлуатувати та масштабувати.
У Sabai Protocol ми прийшли до цього за п'ять років роботи на ринку Web3 і токенізації. Робота над проєктом для великого тайського девелопера з активами на $500 млн допомогла нам напрацювати практичний досвід у токенізації RWA. Згодом, створивши RENANCE — маркетплейс токенізованої нерухомості від девелоперів по всій Азії, — ми також побудували власну white-label-інфраструктуру для управління токенізованими активами.
Проєкти на кшталт цих показали нам, скільки рухомих частин потрібно вибудувати в одну лінію, перш ніж токенізований актив стане справжнім інвестиційним продуктом. Багато в чому саме від цієї зрілості залежить і майбутнє токенізованих активів.
Якщо ви хочете зрозуміти, чи підходить токенізація вашому бізнесу, команда Sabai Protocol може провести безкоштовну діагностику: ми вивчимо ваш актив, бізнес-модель і цілі щодо залучення капіталу та покажемо, який формат токенізації може мати сенс саме у вашому випадку.
